слуп
СЛУП, а, ч., заст. Стовп.
Кайдаш прикупив трохи колодок, щоб поставить Карпові хату.. Тільки почалася надворі весна, він закопав слупи (Н.-Лев., II, 1956, 305);
День за днем, як у казці. Ось уже й основа біліє, і слупи височать.., глину баби місять… Росте моя хата (Мур., Бук. повість, 1959, 37);
У воді стояли почорнілі соснові слупи (Перв., Материн.. хліб, 1960, 6);
// чого. Опора склепіння будь-якої споруди, будівлі.
Всі звелися і стали струнко. Кам’яні.. слупи темного підземелля почули.. хор голосів, який виконував пролетарський гімн (Смолич, Світанок.., 1953, 334).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слуп — слуп іменник чоловічого роду стовп рідко Орфографічний словник української мови
- слуп — -а, ч., заст. Стовп. || чого. Опора склепіння будь-якої споруди, будівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слуп — А, ч., заст. Стовп. Уже нема ні матері, ні батька, ні сина, ні дружини, ні сестри, лише вельможний вітер походжає, перевіваючи зотлілі слупи. (ЧТ:97). Словник поетичної мови Василя Стуса
- слуп — СЛУП, а, ч., заст. 1. Стовп. Кайдаш прикупив трохи колодок, щоб поставить Карпові хату .. Тільки почалася надворі весна, він закопав слупи (І. Нечуй-Левицький); День за днем, як у казці. Ось уже й основа біліє, і слупи височать.., глину баби місять... Словник української мови у 20 томах
- слуп — слуп 1. стовп (ст) 2. вул. шибениця (ст) ◊ кна́яти під слуп вул. іти на шибеницю (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- слуп — СТОВП (колода або товстий брус, поставлені вертикально), СЛУП заст., ШУ́ЛА діал.; ВЕРСТВА́ (в старовину на шляху для позначення відстані); ПРИ́СОХ заст. (стовп у клуні чи іншій будівлі для підтримування покрівлі). Словник синонімів української мови
- слуп — Слуп, -па; -пи, -пів = стовп Правописний словник Голоскевича (1929 р.)