служіння

СЛУЖІ́ННЯ, я, с.

1. уроч. Дія за знач. служи́ти 3-5.

Не знаю, які поради практичні можу Вам дати про те, що слід би Вам робити, щоб наблизитись до Вашого ідеалу служіння людям (Л. Укр., V, 1956, 129);

Любов до народу — це служіння народові, а не ідея служіння (Довж., III, 1960, 224);

Кожен свій рядок і образ, кожну пісню і поему, роман і повість ми повинні віддати на служіння партії (Мал., Думки.., 1959, 5);

Бєлінський боровся за служіння мистецтва суспільним інтересам (Корн., Разом із життям, 1950, 70).

2. Те саме, що слу́жба 7.

Стара графиня сиділа в кріслі просто царських врат. Вистояти служіння їй було важко, боліли ноги (Донч., III, 1956, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. служіння — служі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. служіння — [служ’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. служіння — -я, с. 1》 уроч. Дія за знач. служити 3-5). 2》 Те саме, що служба 7). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. служіння — СЛУЖІ́ННЯ, я, с. 1. уроч. Дія за знач. служи́ти 3–5. Не знаю, які поради практичні можу Вам дати про те, що слід би Вам робити, щоб наблизитись до Вашого ідеалу служіння людям (Леся Українка); Любов до народу – це служіння народові, а не ідея служіння (О. Словник української мови у 20 томах
  5. служіння — ВІДПРА́ВА (церковна служба), БОГОСЛУЖІ́ННЯ, СЛУ́ЖБА (перев. із сл. Б ож а), БОГОСЛУ́ЖБА рідше, СЛУЖІ́ННЯ рідше; ЛІТА́НІЯ (урочиста); СВЯЩЕННОДІ́ЙСТВО рідше; ДІЯ́ННЯ (з читанням книги про життя та дії святих апостолів). Словник синонімів української мови