служіння

СЛУЖІ́ННЯ, я, с.

1. уроч. Дія за знач. служи́ти 3–5.

Не знаю, які поради практичні можу Вам дати про те, що слід би Вам робити, щоб наблизитись до Вашого ідеалу служіння людям (Леся Українка);

Любов до народу – це служіння народові, а не ідея служіння (О. Довженко);

Бєлінський боровся за служіння мистецтва суспільним інтересам (О. Корнійчук).

2. Те саме, що слу́жба 8.

Стара графиня сиділа в кріслі просто царських врат. Вистояти служіння їй було важко, боліли ноги (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. служіння — служі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. служіння — [служ’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. служіння — -я, с. 1》 уроч. Дія за знач. служити 3-5). 2》 Те саме, що служба 7). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. служіння — ВІДПРА́ВА (церковна служба), БОГОСЛУЖІ́ННЯ, СЛУ́ЖБА (перев. із сл. Б ож а), БОГОСЛУ́ЖБА рідше, СЛУЖІ́ННЯ рідше; ЛІТА́НІЯ (урочиста); СВЯЩЕННОДІ́ЙСТВО рідше; ДІЯ́ННЯ (з читанням книги про життя та дії святих апостолів). Словник синонімів української мови
  5. служіння — СЛУЖІ́ННЯ, я, с. 1. уроч. Дія за знач. служи́ти 3-5. Не знаю, які поради практичні можу Вам дати про те, що слід би Вам робити, щоб наблизитись до Вашого ідеалу служіння людям (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах