1. Словник поетичної мови Василя Стуса

слуп

А, ч., заст. Стовп.

Уже нема ні матері, ні батька,

ні сина, ні дружини, ні сестри,

лише вельможний вітер походжає,

перевіваючи зотлілі слупи. (ЧТ:97).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слуп — слуп іменник чоловічого роду стовп рідко Орфографічний словник української мови
  2. слуп — -а, ч., заст. Стовп. || чого. Опора склепіння будь-якої споруди, будівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слуп — СЛУП, а, ч., заст. 1. Стовп. Кайдаш прикупив трохи колодок, щоб поставить Карпові хату .. Тільки почалася надворі весна, він закопав слупи (І. Нечуй-Левицький); День за днем, як у казці. Ось уже й основа біліє, і слупи височать.., глину баби місять... Словник української мови у 20 томах
  4. слуп — слуп 1. стовп (ст) 2. вул. шибениця (ст) ◊ кна́яти під слуп вул. іти на шибеницю (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. слуп — СТОВП (колода або товстий брус, поставлені вертикально), СЛУП заст., ШУ́ЛА діал.; ВЕРСТВА́ (в старовину на шляху для позначення відстані); ПРИ́СОХ заст. (стовп у клуні чи іншій будівлі для підтримування покрівлі). Словник синонімів української мови
  6. слуп — Слуп, -па; -пи, -пів = стовп Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. слуп — СЛУП, а, ч., заст. Стовп. Кайдаш прикупив трохи колодок, щоб поставить Карпові хату.. Тільки почалася надворі весна, він закопав слупи (Н.-Лев., II, 1956, 305); День за днем, як у казці. Ось уже й основа біліє, і слупи височать.. Словник української мови в 11 томах