словотеча

словоте́ча

І, ж., інд.-авт. Похідне від слово і текти. Потік слів.

Слова, слова, слова — задосить словотечі,

німують бо предтечі, доба гряде нова. (П-2:292).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me