слідження
СЛІ́ДЖЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. сліди́ти¹ 1-4.
Вже й [пробували] слідити за Іваном.., але слідження ні на що не придалося (Фр., III, 1950, 143).
Словник української мови (СУМ-11)СЛІ́ДЖЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. сліди́ти¹ 1-4.
Вже й [пробували] слідити за Іваном.., але слідження ні на що не придалося (Фр., III, 1950, 143).
Словник української мови (СУМ-11)