слідження

СЛІ́ДЖЕННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. сліди́ти¹ 1–4.

Вже й [пробували] слідити за Іваном.., але слідження ні на що не придалося (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. слідження — слі́дження іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. слідження — -я, с., рідко. Дія за знач. слідити I 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. слідження — СЛІ́ДЖЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. сліди́ти¹ 1-4. Вже й [пробували] слідити за Іваном.., але слідження ні на що не придалося (Фр., III, 1950, 143).  Словник української мови в 11 томах