слідець
СЛІДЕ́ЦЬ, дця́, ч., заст.
Таємний агент розшукної поліції.
Почали знов гасати за Кармелем шукачі, почали знов слідці Кармеля висліджувати (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)СЛІДЕ́ЦЬ, дця́, ч., заст.
Таємний агент розшукної поліції.
Почали знов гасати за Кармелем шукачі, почали знов слідці Кармеля висліджувати (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)