слідець
СЛІДЕ́ЦЬ, дця́, ч., заст. Таємний агент розшукної поліції.
Почали знов гасати за Кармелем шукачі, почали знов слідці Кармеля висліджувати (Вовчок, І, 1955, 366).
Словник української мови (СУМ-11)СЛІДЕ́ЦЬ, дця́, ч., заст. Таємний агент розшукної поліції.
Почали знов гасати за Кармелем шукачі, почали знов слідці Кармеля висліджувати (Вовчок, І, 1955, 366).
Словник української мови (СУМ-11)