слідкування
СЛІДКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. слідкува́ти.
[Петерсон:] З учорашнього дня, міс Фансі, за вами встановлено слідкування (Галан, І, 1960, 437);
Тепер він [літак] кружляв поблизу. Це нагадувало слідкування. Напасники захвилювалися (Трубл., Шхуна.., 1940, 271).
Словник української мови (СУМ-11)