слідкування

слідкува́ння

-я, с.

Дія за знач. слідкувати.

Значення в інших словниках

1. слідкування — слідкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. слідкування — [с'л'ідкуван':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. слідкування — СЛІДКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. слідкува́ти. [Петерсон:] З учорашнього дня, міс Фансі, за вами встановлено слідкування (Я. Галан); Тепер він [літак] кружляв поблизу. Це нагадувало слідкування. Напасники захвилювалися (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах
4. слідкування — СЛІДКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. слідкува́ти. [Петерсон:] З учорашнього дня, міс Фансі, за вами встановлено слідкування (Галан, І, 1960, 437); Тепер він [літак] кружляв поблизу. Це нагадувало слідкування. Напасники захвилювалися (Трубл., Шхуна.., 1940, 271).  Словник української мови в 11 томах