слідкування
СЛІДКУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. слідкува́ти.
[Петерсон:] З учорашнього дня, міс Фансі, за вами встановлено слідкування (Я. Галан);
Тепер він [літак] кружляв поблизу. Це нагадувало слідкування. Напасники захвилювалися (М. Трублаїні).
Словник української мови (СУМ-20)