слідування
СЛІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. слі́дувати 1, 2.
За хвилину озирнулась ще раз і побачила, що юнак у плюшевому капелюсі змінив напрям свого слідування на сто вісімдесят градусів і йде слідом за нею. Це і збентежило і заінтригувало Ніну (Добр., Тече річка.., 1961, 76);
Вантажі далекого слідування.
Словник української мови (СУМ-11)