сліпма

СЛІПМА́, присл.

1. Не дивлячись нікуди, не бачачи нічого; наосліп.

Не знаходячи собі місця, рушив кудись [Іван] навмання, сліпма почвалав берегом, доки не опинився біля баркаса (Гончар, Новели, 1954, 125).

◊ Сліпма́ упада́ти див. упада́ти.

2. Не знаючи напевно обставин, не маючи точних даних.

На запального Сагайду іноді «находило» таке, що він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен. З Кармазиним цього ніколи на траплялось. Обачний, розсудливий, поміркований, він у найкритичніші хвилини не втрачав розважливого спокою та самовладання (Гончар, III, 1959, 374).

Значення в інших словниках

1. сліпма — сліпма́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сліпма — пр., наосліп, осліп, не бачачи, не дивлячись; П. НАВМАННЯ; сліпцем.  Словник синонімів Караванського
3. сліпма — див. навмання; спересердя  Словник синонімів Вусика
4. сліпма — присл. 1》 Не дивлячись нікуди, не бачачи нічого; наосліп. 2》 Не знаючи напевно обставин, не маючи точних даних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сліпма — СЛІПМА́, присл. 1. Не дивлячись нікуди, не бачачи нічого; наосліп. Не знаходячи собі місця, рушив кудись [Іван] навмання, сліпма почвалав берегом, доки не опинився біля баркаса (О. Гончар). 2. Не знаючи напевно обставин, не маючи точних даних.  Словник української мови у 20 томах
6. сліпма — НАО́СЛІП (не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь), ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм. рідше, СЛІПМА́ розм. Попереду все частіше пострілювали ..Відчувалося, проте, що стріляють наосліп (С.  Словник синонімів української мови
7. сліпма — Сліпма нар. Ослѣпью. Я йому кажу — геть! а він сліпма лізе. Канев. у.  Словник української мови Грінченка