смакування

СМАКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. смакува́ти.

Він говорив.. з якимось хворобливим смакуванням, ніби кожне слово обсмоктував, перш ніж його виплюнути (Головко, II, 1959, 343);

Самої читацької інтуїції чи гурманського смакування ніколи не було достатньо для широкого погляду на літературні явища (Літ. Укр., 17. XII 1968, 2).

Значення в інших словниках

1. смакування — смакува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. смакування — -я, с. Дія за знач. смакувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смакування — СМАКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. смакува́ти. Він говорив .. з якимось хворобливим смакуванням, ніби кожне слово обсмоктував, перш ніж його виплюнути (А. Головко); Смакування бід; Смакування подробицями.  Словник української мови у 20 томах