1. Словник української мови в 11 томах

смакування

СМАКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. смакува́ти.

Він говорив.. з якимось хворобливим смакуванням, ніби кожне слово обсмоктував, перш ніж його виплюнути (Головко, II, 1959, 343);

Самої читацької інтуїції чи гурманського смакування ніколи не було достатньо для широкого погляду на літературні явища (Літ. Укр., 17. XII 1968, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смакування — смакува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. смакування — -я, с. Дія за знач. смакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смакування — СМАКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. смакува́ти. Він говорив .. з якимось хворобливим смакуванням, ніби кожне слово обсмоктував, перш ніж його виплюнути (А. Головко); Смакування бід; Смакування подробицями. Словник української мови у 20 томах