смакота

СМАКОТА́, и́, ж., розм.

1. Те саме, що смак 1.

— Тітка Катерина насмажила на салі якихось чудових, нечуваної смакоти, коржиків (Коп., Земля.., 1957, 112).

2. Що-небудь дуже смачне.

— Яка смакота і красота на столі! — захоплювалася Любочка (Собко, Справа.., 1959, 17);

— Уявіть собі півдюжини засмажених голуб’ячих тушок. Розкіш! Смакота! (Збан., Єдина, 1959, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смакота — смакота́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. смакота — СМАКОТА́, и́, ж., розм. 1. Те саме, що смак 1. – Тітка Катерина насмажила на салі якихось чудових, нечуваної смакоти, коржиків (О. Копиленко). 2. Що-небудь дуже смачне. – Яка смакота і красота на столі! – захоплювалася Любочка (В. Словник української мови у 20 томах
  3. смакота — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що смак 1). 2》 Що-небудь дуже смачне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смакота — Смакота, -ти ж. Пріятный вкусъ. Пий горілочку, випивай смакоту. Чуб. V. 1100. Словник української мови Грінченка