смакувати

СМАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех.

1. що, чим. Їсти, пити, насолоджуючись смаком чого-небудь.

Проценко потягував старе смаковите винце, Рубець смакував крутий та солодкий чай (Мирний, III, 1954, 290);

Водій смакував ковбасу з хлібом і дивувався, що Максим не доторкнувся до їжі (Кочура, Родина.., 1962, 75);

Чабан Горпищенко тільки радів в душі, дивлячись, як люди смакують його водою (Гончар, Тронка, 1963, 54);

*У порівн. Юра нечутно цмокав губами, немов смакував щось дуже солодке (Донч., VI, 1957, 384);

// Повільно їсти, пити що-небудь, визначаючи, оцінюючи смакові якості споживаного.

— Та пий-бо одразу, не смакуй! — приказав о. Хведор, регочучись дрібно (Н.-Лев., І, 1956, 122);

Марфа Петрівна, смакуючи, випила свою стопку, оцінивши вино, мовляв, таке смачне, що й наливки такої не настоїш (Коп., Земля.., 1957, 141);

— Ти спробуй, молодице,— запрошував молодий Шумейко покупців. — Це ж не яблуко, це справжній мед.. Надкушувала молодиця маленький шматочок, смакувала й кривилася: — Ой, і кисле ж та терпке (Шиян, Баланда, 1957, 217);

// кому. Викликати у когось бажання їсти, пити що-небудь.

Апетит у Федора Іполитовича не зменшився. Не поспішаючи, неначе кожний відправлений до рота шматок неабияк йому смакує, він з’їв усе (Шовк., Людина.., 1962, 228);

Цап полюбляв викрадати з чавунів варену картоплю.. Не так йому смакувала сама картопля, як сіль на ній (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 55);

— Та ні, таки справді щось кава мені не смакує. Чи то, може, не ви самі варили? (Хотк., II, 1966, 11);

Голубці, хоч тітка Клавда не пошкодувала до них ні м’яса, ні приправи, вже не смакували гостям (Вільде, Сестри.., 1958, 194);

// кому. Подобатися чим-небудь; приваблювати.

Не можна сперечатися про смаки, бо що, мовляв, одному до вподоби, те іншому, може, й ніяк не смакує? (Мик., II, 1957, 51).

2. перен. Відчувати задоволення, приємність від чого-небудь, бути вдоволеним чимсь.

Зненависть до тої фігури гострила мою увагу. Я смакую її хиби, дефекти тіла, маленьку душу, безсилий розум (Коцюб., II, 1955, 256);

Солдати стояли похмурі. Вони не смакували радощів перемоги (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 428);

Граф не витримав і знову зареготав, заздалегідь смакуючи враження, яке справить зараз його вигадка (Донч., III, 1956, 17);

// З особливим задоволенням вимовляти слова, речення, розповідати що-небудь.

— Пальба взводом! — Сердюцький офіцер, витончений артист, смакує кожне слово (Кач., II, 1958, 319);

Бундючний і воднораз улесливий, він говорив повільно, мовби смакуючи кожне своє речення (Грим., Подробиці.., 1956, 96);

// Милуватися чим-небудь.

Особливе враження справили на П. Майбороду гуцульські народні пісні, з якими він уперше спізнався під час експедиції у Карпати влітку 1940 р. Він смакував кожну почуту й записану мелодію (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 70);

Храпкови їхали.. в скелястих нетрях, вслухалися в гомін чадацького буяння, і кожен по-своєму смакував ту красу (Ле, Міжгір’я, 1953, 67);

// Обмірковувати, аналізувати що-небудь, переживаючи, заглиблюючись у деталі, тонкощі.

Посиділи мовчки,— він, смакуючи своє лихо, а я — роздумуючи та розгадуючи… (Вовчок, VI, 1956, 269).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смакувати — КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев. Словник синонімів української мови
  2. смакувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех. 1》 що, чим. Їсти, пити, насолоджуючись смаком чого-небудь. || Повільно їсти, пити що-небудь, визначаючи, оцінюючи смакові якості споживаного. || кому. Викликати у когось бажання їсти, пити що-небудь. || кому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смакувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  4. смакувати — Смакува́ти, -ку́ю, -ку́єш, -ку́ють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. смакувати — Мати смак; (- їжу) бути апетитним; (кому) подобатися, припадати до смаку; (що) зазнавати насолоди від чого, упиватися чим; (наперед) ковтати слину, облизуватися <�від думки про>; Р. смачити. Словник синонімів Караванського
  6. смакувати — Смакува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) — в чому. Находить вкусъ, пріятность. В тім пани бракують, в чім убогії смакують. Ном. № 1227. 2) — кому. Безл. Нравиться, быть по вкусу. Поважна розмова їй смакує. МВ. (КС. 1902. X. 143). Словник української мови Грінченка
  7. смакувати — СМАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що, чим. Їсти, пити, насолоджуючись смаком чого-небудь. Проценко потягував старе смаковите винце, Рубець смакував крутий та солодкий чай (Панас Мирний); Водій смакував ковбасу з хлібом і дивувався... Словник української мови у 20 томах
  8. смакувати — смакува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови