1. Великий тлумачний словник сучасної мови

смакувати

смакува́ти

-ую, -уєш, недок., перех. і неперех.

1》 що, чим. Їсти, пити, насолоджуючись смаком чого-небудь.

|| Повільно їсти, пити що-небудь, визначаючи, оцінюючи смакові якості споживаного.

|| кому. Викликати у когось бажання їсти, пити що-небудь.

|| кому. Подобатися чим-небудь; приваблювати.

2》 перен. Відчувати задоволення, приємність від чого-небудь, бути вдоволеним чимсь.

|| З особливим задоволенням вимовляти слова, речення, розповідати що-небудь.

|| Милуватися чим-небудь.

|| Обмірковувати, аналізувати що-небудь, переживаючи, заглиблюючись у деталі, тонкощі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смакувати — смакува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. смакувати — Мати смак; (- їжу) бути апетитним; (кому) подобатися, припадати до смаку; (що) зазнавати насолоди від чого, упиватися чим; (наперед) ковтати слину, облизуватися <�від думки про>; Р. смачити. Словник синонімів Караванського
  3. смакувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  4. смакувати — СМАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що, чим. Їсти, пити, насолоджуючись смаком чого-небудь. Проценко потягував старе смаковите винце, Рубець смакував крутий та солодкий чай (Панас Мирний); Водій смакував ковбасу з хлібом і дивувався... Словник української мови у 20 томах
  5. смакувати — КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев. Словник синонімів української мови
  6. смакувати — Смакува́ти, -ку́ю, -ку́єш, -ку́ють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. смакувати — СМАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех. 1. що, чим. Їсти, пити, насолоджуючись смаком чого-небудь. Проценко потягував старе смаковите винце, Рубець смакував крутий та солодкий чай (Мирний, III, 1954, 290)... Словник української мови в 11 томах
  8. смакувати — Смакува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) — в чому. Находить вкусъ, пріятность. В тім пани бракують, в чім убогії смакують. Ном. № 1227. 2) — кому. Безл. Нравиться, быть по вкусу. Поважна розмова їй смакує. МВ. (КС. 1902. X. 143). Словник української мови Грінченка