смеріччя

СМЕРІ́ЧЧЯ, СМЕРЕ́ЧЧЯ, я, с., збірн. Смерековий ліс, гай; смерекова памолодь.

Мило було продиратися між кущами ліщини, крислатими буками, колючим смеріччям (Хотк., II, 1966, 44);

Молоде смеріччя вигиналося над ними таке рідне, таке миле, як руки матері (Турч., Зорі.., 1950, 18);

Від карпатської маржини, Від смереччя та ожини,.. Черемош перебирає Світле золото трембіт (Мал., Щедре літо, 1949, 15);

// Гілки, віти смереки.

Докинув [Іван] у ватру смеріччя (Коцюб., II, 1955, 348).

Значення в інших словниках

1. смеріччя — смері́ччя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. смеріччя — смереччя, -я, с., збірн. Смерековий ліс, гай; смерекова памолодь. || Гілки, віти смереки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смеріччя — СМЕРІ́ЧЧЯ, СМЕРЕ́ЧЧЯ, я, с., збірн. Смерековий ліс, гай; смерекова памолодь. Карлюче смеріччя; Молоде смеріччя; Від карпатської маржини, Від смереччя та ожини, .. Черемош перебирає Світле золото трембіт (А. Малишко); // Гілки, віти смереки.  Словник української мови у 20 томах