смеріччя
СМЕРІ́ЧЧЯ, СМЕРЕ́ЧЧЯ, я, с., збірн. Смерековий ліс, гай; смерекова памолодь.
Мило було продиратися між кущами ліщини, крислатими буками, колючим смеріччям (Хотк., II, 1966, 44);
Молоде смеріччя вигиналося над ними таке рідне, таке миле, як руки матері (Турч., Зорі.., 1950, 18);
Від карпатської маржини, Від смереччя та ожини,.. Черемош перебирає Світле золото трембіт (Мал., Щедре літо, 1949, 15);
// Гілки, віти смереки.
Докинув [Іван] у ватру смеріччя (Коцюб., II, 1955, 348).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смеріччя — смері́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- смеріччя — смереччя, -я, с., збірн. Смерековий ліс, гай; смерекова памолодь. || Гілки, віти смереки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смеріччя — СМЕРІ́ЧЧЯ, СМЕРЕ́ЧЧЯ, я, с., збірн. Смерековий ліс, гай; смерекова памолодь. Карлюче смеріччя; Молоде смеріччя; Від карпатської маржини, Від смереччя та ожини, .. Черемош перебирає Світле золото трембіт (А. Малишко); // Гілки, віти смереки. Словник української мови у 20 томах