смеріччя
СМЕРІ́ЧЧЯ, СМЕРЕ́ЧЧЯ, я, с., збірн.
Смерековий ліс, гай; смерекова памолодь.
Карлюче смеріччя;
Молоде смеріччя;
Від карпатської маржини, Від смереччя та ожини, .. Черемош перебирає Світле золото трембіт (А. Малишко);
// Гілки, віти смереки.
Докинув [Іван] у ватру смеріччя (М. Коцюбинський);
Сухе смеріччя.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смеріччя — смері́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- смеріччя — смереччя, -я, с., збірн. Смерековий ліс, гай; смерекова памолодь. || Гілки, віти смереки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смеріччя — СМЕРІ́ЧЧЯ, СМЕРЕ́ЧЧЯ, я, с., збірн. Смерековий ліс, гай; смерекова памолодь. Мило було продиратися між кущами ліщини, крислатими буками, колючим смеріччям (Хотк. Словник української мови в 11 томах