смеріччя

СМЕРІ́ЧЧЯ, СМЕРЕ́ЧЧЯ, я, с., збірн.

Смерековий ліс, гай; смерекова памолодь.

Карлюче смеріччя;

Молоде смеріччя;

Від карпатської маржини, Від смереччя та ожини, .. Черемош перебирає Світле золото трембіт (А. Малишко);

// Гілки, віти смереки.

Докинув [Іван] у ватру смеріччя (М. Коцюбинський);

Сухе смеріччя.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смеріччя — смері́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. смеріччя — смереччя, -я, с., збірн. Смерековий ліс, гай; смерекова памолодь. || Гілки, віти смереки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смеріччя — СМЕРІ́ЧЧЯ, СМЕРЕ́ЧЧЯ, я, с., збірн. Смерековий ліс, гай; смерекова памолодь. Мило було продиратися між кущами ліщини, крислатими буками, колючим смеріччям (Хотк. Словник української мови в 11 томах