сметана

СМЕТА́НА, и, ж.

Верхній густий і жирний шар кислого незбираного молока; сквашені вершки.

Яке [молоко] вже поставлене на сметану, а яке ще стояло під лавкою (Г. Квітка-Основ'яненко);

На столі стояла здорова миска вареників в маслі, тарілка з сметаною, молочна каша (І. Нечуй-Левицький);

Лукерка внесла шматок хліба і бляшаний кухоль сметани, подала Тимкові (Григорій Тютюнник);

Борщ із сметаною;

* У порівн. Засміявся [візник] – зубів у його незліченно, а білі ті зуби, білі, як сметана (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сметана — Сметану їсти, то треба корову пасти. Щоб мати добробут, то треба працювати. Приповідки або українсько-народня філософія
  2. сметана — -и, ж. Верхній жирний шар кислого незбираного молока; сквашені вершки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сметана — смета́на: ◊ смета́на в ориґіна́лі → ориґінал Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. сметана — як варе́ник у ма́слі (у смета́ні). Дуже добре, безтурботно або заможно. — Плаває як вареник у маслі (М. Номис); Крав (конвоїр), безумовно, мав кілька штабквартир .. у кожному селі в молодих одиноких удів і жив собі як вареник у маслі (Ю. Фразеологічний словник української мови
  5. сметана — СМЕТА́НА, и, ж. Верхній жирний шар кислого незбираного молока; сквашені вершки. Яке [молоко] вже поставлене на сметану, а яке ще стояло під лавкою (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  6. Сметана — Сме́тана прізвище чеський композитор Смета́на іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  7. сметана — Смета́на, -ни; -та́ни, -та́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)