смерічка

СМЕРІ́ЧКА, СМЕРЕ́ЧКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до смере́ка.

По дорозі він старанно обминав кущі розлогого ялівцю та невеличкі смерічки (І. Франко);

Над проваллям, на самім краю, Стоїть висока, рівна, ніби свічка, У гостроверхій шапочці смерічка (Д. Павличко);

Під тою скалою не плила, але таки тікала бистра гірська річка. Над нею висіла смеречка, держачися корінням вершка скали (Л. Мартович);

* У порівн. Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка (М. Коцюбинський).

2. Вид орнаменту.

Смерічка .. часто вживається у вишиванні (з наук.-попул. літ.);

Для одягу цієї групи [східної частини Закарпаття] характерні вовняні тканини (опинка, запаска, пояс), виконані здебільшого .. переплетом [переплетенням] ниток – смерічки, качела [ромби] (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смерічка — смері́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. смерічка — смеречка, -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до смерека. 2》 Вид орнаменту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смерічка — СМЕРІ́ЧКА, СМЕРЕ́ЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до смере́ка. По дорозі він старанно обминав кущі розлогого ялівцю та невеличкі смерічки (Фр. Словник української мови в 11 томах
  4. смерічка — Смерічка, -ки ж. раст. Equisetum silvaticum. Вх. Пч. II. 31. Словник української мови Грінченка