смерічка
СМЕРІ́ЧКА, СМЕРЕ́ЧКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до смере́ка.
По дорозі він старанно обминав кущі розлогого ялівцю та невеличкі смерічки (І. Франко);
Над проваллям, на самім краю, Стоїть висока, рівна, ніби свічка, У гостроверхій шапочці смерічка (Д. Павличко);
Під тою скалою не плила, але таки тікала бистра гірська річка. Над нею висіла смеречка, держачися корінням вершка скали (Л. Мартович);
* У порівн. Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка (М. Коцюбинський).
2. Вид орнаменту.
Смерічка .. часто вживається у вишиванні (з наук.-попул. літ.);
Для одягу цієї групи [східної частини Закарпаття] характерні вовняні тканини (опинка, запаска, пояс), виконані здебільшого .. переплетом [переплетенням] ниток – смерічки, качела [ромби] (із журн.).
Значення в інших словниках
- смерічка — смері́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- смерічка — смеречка, -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до смерека. 2》 Вид орнаменту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смерічка — СМЕРІ́ЧКА, СМЕРЕ́ЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до смере́ка. По дорозі він старанно обминав кущі розлогого ялівцю та невеличкі смерічки (Фр. Словник української мови в 11 томах
- смерічка — Смерічка, -ки ж. раст. Equisetum silvaticum. Вх. Пч. II. 31. Словник української мови Грінченка