смерічка

СМЕРІ́ЧКА, СМЕРЕ́ЧКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до смере́ка.

По дорозі він старанно обминав кущі розлогого ялівцю та невеличкі смерічки (Фр., III, 1950, 84);

Над проваллям, на самім краю, Стоїть висока, рівна, ніби свічка, У гостроверхій шапочці смерічка (Павл., Бистрина, 1959, 83);

Під тою скалою не плила, але таки тікала бистра гірська річка. Над нею висіла смеречка, держа-чися корінням вершка скали (Март., Тв., 1954, 186);

Принадно зеленіли по всьому стоїщу смеречки (Гжицький, Опришки, 1962, 12);

*У порівн. Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка (Коцюб., II, 1955, 313).

2. Вид орнаменту.

Смерічка.. часто вживається у вишиванні (Гуцульська кераміка, 1956, 44);

Для одягу цієї групи [східної частини Закарпаття] характерні вовняні тканини (опинка, запаска, пояс), виконані здебільшого.. переплетом [переплетенням] ниток — смерічки, качела [ромби] (Нар. мист.., 1966, 14).