смрад
СМРАД, у, ч., заст. Сморід.
Потім солому підпалили [троянці].. Смрад, чад і дим кругом носились (Котл., І, 1952, 272);
Виє в печі, свист у горні. Дим і смрад, і дим з огнем. Непохитні, непоборні — ми куєм! (Тич., І, 1957, 176).
Словник української мови (СУМ-11)