смітний
СМІТНИ́Й, а́, е́, розм.
1. Стос. до сміття.
Смітна купа.
2. Який, ростучи у великій кількості, засмічує, глушить культурні рослини, посіви.
Обробіток дернини з оборотом пласта дозволяє, крім усього іншого, очищати посіви костриці лучної від смітного малопоживного різнотрав’я (Хлібороб Укр., 5, 1969, 14).
Смітна́ ри́ба — дрібна малоцінна риба.
У ставах району [Димерського на Київщині] є чимало смітної риби — карася, пічкура, в’юна (Колг. Укр., 2, 1961, 28).
Словник української мови (СУМ-11)