1. Словник української мови в 11 томах

смітний

СМІТНИ́Й, а́, е́, розм.

1. Стос. до сміття.

Смітна купа.

2. Який, ростучи у великій кількості, засмічує, глушить культурні рослини, посіви.

Обробіток дернини з оборотом пласта дозволяє, крім усього іншого, очищати посіви костриці лучної від смітного малопоживного різнотрав’я (Хлібороб Укр., 5, 1969, 14).

Смітна́ ри́ба — дрібна малоцінна риба.

У ставах району [Димерського на Київщині] є чимало смітної риби — карася, пічкура, в’юна (Колг. Укр., 2, 1961, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смітний — смітни́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. смітний — -а, -е, розм. 1》 Стос. до сміття. Смітна купа. 2》 Який, ростучи у великій кількості, засмічує, глушить культурні рослини, посіви. Смітна риба — дрібна малоцінна риба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смітний — СМІТНИ́Й, а́, е́, розм. 1. Стос. до сміття. Смітна купа; Смітні кури. 2. Який, ростучи у великій кількості, засмічує, глушить культурні рослини, посіви. Обробіток дернини з оборотом пласта дозволяє .. очищати посіви костриці лучної від смітного малопоживного різнотрав'я (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. смітний — Смітний, -а, -е Сорный, мусорный. Словник української мови Грінченка