смітниця —
смі́тни́ця іменник жіночого роду смітник діал.
Орфографічний словник української мови
смітниця —
-і, ж., діал. Смітник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
смітниця —
СМІ́ТНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто (з народної пісні).
Словник української мови у 20 томах
смітниця —
Смітниця, -ці ж. 1) = смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто. Чуб. III. 137. 2) Лошадь, вывозящая соръ. Добув десь ту (коняку), шо сміття возять.... Ото виїхав, ту смітницю сорокам-воронам кинув. Мнж. 14.
Словник української мови Грінченка