смітниковий

СМІТНИКО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до смі́тни́к;

// Признач. для сміття.

Смітниковий ящик.

2. Який засмічує, заглушає культурні рослини, посіви.

Смітникова рослинність;

// Який виріс на смітнику.

Хіба своє «я» ми не сієм так само уперто, як смітниковий бур’ян насіння? (Коцюб., II, 1955, 256).

Значення в інших словниках

1. смітниковий — смітнико́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. смітниковий — -а, -е. 1》 Прикм. до смітник. || Признач. для сміття. Смітниковий ящик. 2》 Який засмічує, заглушає культурні рослини, посіви. Смітникова рослинність. || Який виріс на смітнику.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смітниковий — СМІТНИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до смі́тни́к. Смітниковий ящик. 2. Який засмічує, заглушає культурні рослини, посіви. Смітникова рослинність; // Який виріс на смітнику. Хіба своє “я” ми не сієм так само уперто, як смітниковий бур'ян насіння? (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах