Великий тлумачний словник сучасної мови

смітниковий

смітнико́вий

-а, -е.

1》 Прикм. до смітник.

|| Признач. для сміття. Смітниковий ящик.

2》 Який засмічує, заглушає культурні рослини, посіви. Смітникова рослинність.

|| Який виріс на смітнику.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. смітниковий — смітнико́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. смітниковий — СМІТНИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до смі́тни́к. Смітниковий ящик. 2. Який засмічує, заглушає культурні рослини, посіви. Смітникова рослинність; // Який виріс на смітнику. Хіба своє “я” ми не сієм так само уперто, як смітниковий бур'ян насіння? (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  3. смітниковий — СМІТНИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до смі́тни́к; // Признач. для сміття. Смітниковий ящик. 2. Який засмічує, заглушає культурні рослини, посіви. Смітникова рослинність; // Який виріс на смітнику. Хіба своє «я» ми не сієм так само уперто, як смітниковий бур’ян насіння? (Коцюб., II, 1955, 256).  Словник української мови в 11 томах