смітничок
СМІ́ТНИЧО́К, смі́тничка́, ч. Зменш.-пестл. до смі́тни́к.
Літали вони [горобці], гралися, по смітничку громадили та й знайшли три конопляні зернятка (Л. Укр., III, 1952, 480);
*Образно. О зоре ясная моя, Ведеш мене з тюрми, з неволі, Якраз на смітничок Миколи (Шевч., II, 1963, 297).
Словник української мови (СУМ-11)