сновиддя
СНОВИ́ДДЯ, я, с. Те саме, що сновиді́ння.
Чи сон мені склепить помалу вії, Покриє очі, втомлені від мрії, То крізь важкі, ворожії сновиддя Я чую голос любого привиддя (Л. Укр., І, 1951, 213);
Сагайда крізь теплу дрімоту слухав їхній.. гомін, думаючи, що це, певно, йому ще снується сновиддя (Гончар, III, 1959, 315).
Словник української мови (СУМ-11)