сновидіння
СНОВИДІ́ННЯ, я, с. Образи, що виникають під час сну; те, що сниться.
Явища сну і сновидінь, оточені таємничістю протягом багатьох століть, дістали в працях І. П. Павлова наукове пояснення (Психол., 1956, 104);
Почуття втрати [сина] не покидало Матвія Матвійовича і ночами; в тривожних сновидіннях він неодмінно щось і когось шукав (Вол., Місячне срібло, 1961, 5);
Під враженням сновидіння ходила [Зіна] цілий день (Баш, На.. дорозі, 1967, 210).
Словник української мови (СУМ-11)