сноза
СНО́ЗА, и, ж.
1. Тонка перекладинка у вулику для підтримання сот.
Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна [дена].., поновляв снози (Н.-Лев., IV, 1956, 211).
2. Те саме, що зано́за.
Узяв ярмо у свої руки Павло, завзято стукнув об землю раз, другий, ярмо затріщало, снози переламалися… (Горд., І, 1959, 248).
Словник української мови (СУМ-11)