совання
СО́ВАННЯ, я, с. Дія за знач. со́вати і со́ватися.
Почулось якесь шарудіння, наче хтось похапцем перегортав папери, совання стільцями (Вільде, Пов. і опов., 1949, 3);
Верстати гудуть, ляди раз по раз стукотять,.. совання та шархання човника чутно на всю хату (Л. Укр., IV, 1954, 212).
Словник української мови (СУМ-11)