совеня
СОВЕНЯ́, я́ти, с. Маля сови.
Корова йшла вночі. Маленьке Совеня (А сови і впівніч так бачать, як впівдня [опівдні]) Сказало: «Ізверни, небого, — Там яма, упадеш!..» (Бор., Тв., 1957, 161).
Словник української мови (СУМ-11)СОВЕНЯ́, я́ти, с. Маля сови.
Корова йшла вночі. Маленьке Совеня (А сови і впівніч так бачать, як впівдня [опівдні]) Сказало: «Ізверни, небого, — Там яма, упадеш!..» (Бор., Тв., 1957, 161).
Словник української мови (СУМ-11)