сон-трава
СОН-ТРАВА́, и́, ж. Те саме, що сон².
Не сон-трава Вночі процвітає, То дівчина з калиною Плаче, розмовляє (Шевч., II, 1963, 12);
Замість пролісків, які не люблять тепла і тому швидко в’януть у землянці, на його столику стояла самотня квітка сон-трави (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 31).
Словник української мови (СУМ-11)