сон-дрімота
СОН-ДРІМО́ТА (сну-~и), ч. і ж., фольк. Неміцний сон.
Обняла його сон-дрімота (Мирний, І, 1954, 335);
Уже тривожний сон-дрімота Зійшов на землю крадькома (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 175).
Словник української мови (СУМ-11)СОН-ДРІМО́ТА (сну-~и), ч. і ж., фольк. Неміцний сон.
Обняла його сон-дрімота (Мирний, І, 1954, 335);
Уже тривожний сон-дрімота Зійшов на землю крадькома (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 175).
Словник української мови (СУМ-11)