сон-дрімота

СОН-ДРІМО́ТА, сну-~и, ч. і ж., фольк.

Неміцний сон.

Обняла його сон-дрімота (Панас Мирний);

Уже тривожний сон-дрімота Зійшов на землю крадькома (Я. Шпорта).

Значення в інших словниках

1. сон-дрімота — сон-дрімо́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сон-дрімота — див. лінощі; сон  Словник синонімів Вусика
3. сон-дрімота — СОН-ДРІМО́ТА (сну-~и), ч. і ж., фольк. Неміцний сон. Обняла його сон-дрімота (Мирний, І, 1954, 335); Уже тривожний сон-дрімота Зійшов на землю крадькома (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 175).  Словник української мови в 11 томах