сон-дрімота
СОН-ДРІМО́ТА, сну-~и, ч. і ж., фольк.
Неміцний сон.
Обняла його сон-дрімота (Панас Мирний);
Уже тривожний сон-дрімота Зійшов на землю крадькома (Я. Шпорта).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сон-дрімота — сон-дрімо́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сон-дрімота — див. лінощі; сон Словник синонімів Вусика
- сон-дрімота — СОН-ДРІМО́ТА (сну-~и), ч. і ж., фольк. Неміцний сон. Обняла його сон-дрімота (Мирний, І, 1954, 335); Уже тривожний сон-дрімота Зійшов на землю крадькома (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 175). Словник української мови в 11 томах