сон-дрімота

СОН-ДРІМО́ТА (сну-~и), ч. і ж., фольк. Неміцний сон.

Обняла його сон-дрімота (Мирний, І, 1954, 335);

Уже тривожний сон-дрімота Зійшов на землю крадькома (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 175).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сон-дрімота — сон-дрімо́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сон-дрімота — див. лінощі; сон Словник синонімів Вусика
  3. сон-дрімота — СОН-ДРІМО́ТА, сну-~и, ч. і ж., фольк. Неміцний сон. Обняла його сон-дрімота (Панас Мирний); Уже тривожний сон-дрімота Зійшов на землю крадькома (Я. Шпорта). Словник української мови у 20 томах