сон

СОН¹, сну, ч.

1. Фізіологічний стан спокою організму людини і тварини, що настає періодично і супроводиться повною або частковою втратою свідомості й ослабленням ряду фізіологічних процесів.

Сон — це внутрішнє гальмування, що виникає в корі великих півкуль головного мозку і є активним нервовим процесом, який захищає нервові клітини від перенавантаження (Знання.., 3, 1968, 28);

При світлі воскової свічки.. вони взялися до роботи і так захопилися, що забули про втому та сон (Коцюб., І, 1955, 354);

Шура, здригаючись, спала тривожним сном (Гончар, III, 1959, 191);

— Поспи, дочко, сон усі хвороби лікує… (Зар., На.. світі, 1967, 283);

*Образно. Сон, влетівши до хати, бере Харитю під своє крило (Коцюб., І, 1955, 16);

// Те саме, що спання́.

Мати, вся ще у білім, схилялась над ним припухлим од сну лицем (Коцюб., II, 1955, 374);

Влаштовуватись делегатам на сон довелося в темряві (Гончар, II, 1959, 183);

// Те саме, що спля́чка 1.

Зимовий сон ведмедя;

// спец. Стан рослини, при якому проходить зміна в положенні листя або пелюсток квітки під впливом зміни освітлення і температури;

// Зимове завмирання рослин.

Дерева прокинулися від зимового сну;

// перен. Стан повного спокою, тиша в природі і т. ін.

Уночі не спимо всі, а вулиця, село у сні, і всюди тихо (Вовчок, І, 1955, 242);

Настала ніч, хороша літня українська ніч, коли вітрець замирає, спека спада, холодок та сон сповиває землю (Мирний, І, 1954, 62).

Зі (зо) сну — тільки що прокинувшись або не зовсім прокинувшись; спросоння.

Кайдаїаиха знову зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось (Н.-Лев., II, 1956, 283);

Жінка спустила з постелі ноги,.. і смачно, трохи хрипло зо сну, оповідала, що їй снилось (Коцюб., II, 1955, 283);

— Чого ви мене так пізно збудили? — запитав він хрипким зі сну голосом (Тют., Вир, 1964, 7);

Крізь (че́рез) сон — не зовсім заснувши або не зовсім прокинувшись.

Біля острова лунко викинувся сом і перелякано, крізь сон, заячали лебеді (Стельмах, 1, 1962, 455);

Ото раз вночі.. чую я через сон, щось затупотіло під хатою, неначе приїхало на коні (Н.-Лев., III, 1956, 275);

На сон гряду́щий див. гряду́щий;

Пробу́джуватися (пробуди́тися, прокида́тися, проки́нутися) від (од, зі) сну — переставати спати;

Уві́ (вві) сні — під час спання.

Раптом дівчина, стріпнувшись, починає голосно говорити уві сні (Гончар, III, 1959, 321).

∆ Гіпнопеди́чний сон — психофізіологічний стан спокою організму, при якому в пам’ять людини вводиться і закріплюється в ній певна інформація.

Гіпнопедію однаковою мірою не можна визнати ні гіпнотичним, ні природним сном. Це цілком особливий психофізіологічний стан, який слід так і назвати — гіпнопедичним сном (Знання.., 5, 1966, 7);

Летаргі́йний (летаргі́чний) сон див. летаргі́йний.

◊ Богати́рський сон див. богати́рський;

Вганя́є в сон кого; Сон наляга́є (налі́г, найшо́в і т. ін.) на кого; Сон прихо́дить (прийшо́в) до кого-хочеться спати кому-небудь.

Вже на мене сон налягає, а його нема (Н.-Лев., III, 1956, 280);

І от на Уляну найшов сон (Довж., І, 1958, 354);

Тільки й відпочивав [Данило] уві сні. Але й сон приходив ненадовго (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 598);

Вибива́тися (ви́битися) зі сну — переставати нормально спати.

— Пілотку я заховав у кишеню, бо іду й дрімаю… Так і дивись, що загублю… — Вибились люди зі сну… А маршеві кінця не видно (Гончар, III, 1959, 76);

Відганя́ти (відігна́ти, проганя́ти, прогна́ти, розганя́ти, розігна́ти і т. ін.) сон — не давати заснути.

Перед його очима манячіла чудова рівна Тодозина постать, неначе яке диво, котре одганяло сон од його очей (Н.-Лев., VII, 1966, 106);

Щоб прогнати сон, що навалювався на нього теплою хвилею.., хлопець бродив по світлиці (Тют., Вир, 1964, 470);

Стручисі не спалося.. Думки всякі розганяли сон (Гр., II, 1963, 299);

Впада́ти в сон — засинати.

Фелікс дивився і примічав; часом він впадав у сон, і йому все снилося, як вони йшли Львівською на Лукянівку (Ю. Янов., II, 1954, 36);

Засну́ти ві́чним сном див. засипа́ти²;

Камі́нний сон — те саме, що Кам’яни́й сон ( див. камяни́й).

На ранок, як співали треті півні, Зникав той «перелесник», а дівчина Уквітчана, убрана засипала Камінним сном (Л. Укр., І, 1951, 181);

Кам’яни́й сон див. камяни́й;

Кло́нить на сон; Сон кло́нить див. клони́ти;

Мертве́цький сон див. мертве́цький;

Ме́ртвий сон див. ме́ртвий;

Мо́рить (мори́ло) на сон; Сон мо́рить (мори́в) див. мори́ти;

На сон знемага́ти див. знемага́ти;

Не бере́ться (бра́вся) сон див. бра́тися;

Нена́че (мов, немо́в і т. ін.) від (од, зі) сну прокинутися (пробуди́тися і т. ін.) — вийти із стану глибокої задуми, забуття.

Баба Зінька опам’яталась, неначе прокинулась од сну. Вона поскладала в скриню порозкидане убрання, зачинила й замкнула скриню (Н.-Лев., VI, 1966, 408);

Нена́че (мов, немо́в і т. ін.) крізь сон (уві́ сні) ба́чити (чу́ти і т. ін.) — неясно, невиразно, нечітко бачити (чути і т. ін.).

Єремія слухав неначе крізь сон і не зводив очей з пана Дзеньковського (Н.-Лев., VII, 1966, 212);

«Чи чуєш ти, Катерино? Біжи зустрічати! Уже прийшов! Біжи швидше! Швидше веди в хату!.. Слава тобі, христе-боже! Насилу діждала!» І Отче наш тихо-тихо, Мов крізь сон, читала (Шевч., І, 1963, 321);

Спочатку, в глибині саду, Гнат, мов крізь сон, чув якісь неясні звуки (Стельмах, II, 1962, 347);

Нена́че (на́че, як і т. ін.) у (в) сні ходити (жити і т. ін.):

а) бути заглибленим у свої мрії, переживання і т. ін., не бачити, не помічати навколишнього.

Я по Сумській іду, в провулок ліворуч, немов у сні звертаю (Сос., II, 1958, 476);

б) бути у стані, близькому до непритомності.

Знесилившись від втрати крові, він ішов наче в сні, ледве переставляючи ноги (Перв., Дикий мед, 1963, 255);

Ні (і) сном ні (і) ду́хом не зна́ти (не ві́дати і т. ін.) див. дух;

Ні сну, ні відпочи́нку див. відпочи́нок;

Оберіга́ти сон див. оберіга́ти;

Перебива́ти (переби́ти) сон — невчасно будити.

Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 302);

Пе́рший сон — час безпосередньо після засинання.

Устав туман.. І холодком прогнав мій перший сон (Зеров, Вибр., 1966, 44);

Потягну́ло (потягло́) на сон (до сну) див. потягти́;

Свинце́вий сон див. свинце́вий;

Смерте́льний (сме́ртний) сон див. смерте́льний, сме́ртний; Сном-ду́хом не зна́ти (не ві́дати і т. ін.) — те саме, що Ні (і) сном ні (і) ду́хом не зна́ти (не ві́дати і т. ін.). ( див. дух).

— Сном-духом не маємо, — виправдувався бригадир. — Самі ламаємо голову: хто б міг? (Гончар, Південь, 1951, 133);

Сном знемогти́ся див. знемага́тися;

Соло́дкий сон див. соло́дкий;

Сон [десь] тіка́є (тіка́в, уті́к і т. ін.) від кого; Сон зліта́є (зліта́в і т. ін.) з оче́й у кого — не може заснути хто-небудь.

Тарас Григорович усе думав, думав про минуле, і сон тікав від нього (Тулуб, В степу.., 1964, 131);

Нимидора не спала: сон десь далеко утік од неї (Н.-Лев., II, 1956, 177);

Сизий серпанок зоряної ночі покрив сушу й море.. У таку ніч сон злітав з очей, а мрії полонили розум і серце (Дмит., Наречена, 1959, 14);

Сон зміг (зборо́в і т. ін.) кого — заснув хтось.

Я незчулась, як впала на лаву, як і сон мене зміг… (Н.-Лев., III, 1956, 286);

Знову зостався Петрусь сам; знову сльози, молитви,.. аж поки не зборов його сон (Мирний, І, 1954, 332);

Сон змо́рить (змори́в) див. змо́рювати;

Сон знемага́в (знемі́г) див. знемага́ти;

Сон на о́чі не йде див. о́ко¹;

Сон [не] бере́ (брав) див. бра́ти;

Сон не пристає́ (не пристава́в) див. пристава́ти;

Сон ие приступа́є див. приступа́ти;

Сон [не] узя́в див. узя́ти;

Спа́ти важки́м сном див. спа́ти;

Спа́ти ві́чним (гробови́м і т. ін.) сном див. спа́ти;

Спа́ти (засипа́ти) сном пра́ведника (пра́ведників, пра́ведних і т. ін.) див. пра́ведник, пра́ведний; Тверди́й (рідко товсти́й, товсте́нький) сон — міцний, непробудний сон.

Коли ж тепер забула [Варвара] про зневагу, то заснула.. таким твердим сном, що хоч гармати коти, то не добудишся (Март., Тв., 1954, 319);

Голодуха не відповів. Очі йому склепилася, він упав з коня і заснув твердим сном (Довж., І, 1958, 253);

Скільки-то разів, як гасили світло і хазяїн з хазяйкою спокійненько засипали й товстим сном спали, потомленому, побитому наймиту малому снилося, що усі ті птиці рябопері зірвалися з стін (Вовчок, І, 1955, 297);

Тонки́й (тоне́нький) сон — неміцний, тривожний сон.

Швидко й світло згасло; поснули панни тонким, чуйним сном (Н.-Лев., І, 1956, 142);

Лежить [Даринка] і чує крізь тоненький сон, як недалеко біля неї Ласка щипає траву (Вирган, В розп. літа, 1959, 265);

Хи́лить(хили́ло) на сон (до сну); Сон хи́лить див. хили́ти;

Ца́рство сну див. ца́рство.

2. Те, що сниться; сновидіння.

Отакий-то на чужині Сон мені приснився! Ніби знову я на волю, На світ народився (Шевч., II, 1963, 45);

— А раз приснилось,— признався далі Павло,..— начебто я особисто звільнив увесь світ від ярма капіталізму. — Ніхто не посміхнувся, почувши сон Павла (Довж., І, 1958, 187);

Батька свого Данько пам’ятає мало, але часто бачить його в снах (Гончар, І, 1959, 7);

*У порівн. Час летів, немов на крилах, І, мов сон, життя минало (Л. Укр., І, 1951, 374);

Хмарка пливе кучерява, тихо, як сон, розтає (Сос., II, 1958, 30);

// перен. Те, про що мріє людина; мрія.

Нині всі його Надії й сни сповни́лись; та, котру Він полюбив, його взаїмно [взаємно] любить І гідна щирої любові (Фр., XIII, 1954, 201);

Спокій тих, що вірять нам, Ми берегти клялися ревно. Ну, що ж, не збутись нашим снам, Хоч і жалітимем напевно! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 62);

Тінь і слід — і дружба, і кохання, І вигнання, й пориви, і сни? Та невже було це дожидання Зовсім неможливої весни? (Рильський, II, 1960, 110);

// перен. Те, що сприймається як нереальне, примарне, оманливе; протилежне дійсність.

Хвилі гойдають Рустема… скачуть, як в танці, зорі ростуть, зникають… так чудно, так дивно… Чи сон — чи дійсність? (Коцюб., II, 1955, 154);

У неї ласкаве волосся і свіжі й радісні вуста… Немов під нога квіти стеле і очі п’є йому до дна… Вона — не сон, вона Ягелла — дочка магната Рудзяна (Сос., І, 1957, 349).

Золоти́й сон:

а) приємне сновидіння, що дає відчуття щастя, насолоди.

Заснувша, Софія потопала у золотих снах (Л. Укр., III, 1952, 503);

Невже вона справді з години на годину може бути тут? Іноді Чернишеві це здавалось малоймовірним, як виблиск золотого сну (Гончар, III, 1959, 391);

б) мрія про щастя, радість.

В самоті, гризоті Давні сни золоті Розійшлись,.. Наче дим по лугах (Фр., XIII, 1954, 82);

Приє́мних снів! — побажання доброго відпочинку тому, хто збирається спати; добраніч.

Він накинув наопашки кожушок, начепив на голову кубанку і вийшов з хати.. — Приємних снів!..— крикнув, закриваючи двері (Тют., Вир, 1964, 165).

◊ І (й) в (ві, вві) сні не сни́лося (не сни́ться) див. сни́тися;

І (й, на́віть) уві́ (у) сні не присни́ться (не присни́лось [би], присни́тись не могло́) див. присни́тися;

Сон наяву́ див. наяву́;

Сон рябо́ї коби́ли див. коби́ла;

Сон у ру́ку див. рука́;

[Спа́ти] і в (уві́) сні ба́чити — дуже прагнути чогось.

Антон аж труситься Пожитька з земельного комітету зіпхнути. Щоб — самому. Спать — і в сні бачить себе на його місці (Головко, А. Гармаш, 1971, 387);

Як страшни́й (лихи́й і т. ін.) сон — про щось погане, неприємне, в існування чого важко повірити, що не можна пояснити.

СОН², со́ну, ч. (Pulsatilla Adans.). Лікарська рослина родини жовтцевих з великими ліловими квітками.

Уся зелена степова скатерть.. була ніби заткана квітками: червоними купами смілка, синіми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами, фіолетовим соном (Н.-Лев., І, 1956, 408);

Всі дівчата.. почали чіпляти на пагінці хто букетик фіалок, хто дзвоники сону, хто барвистої заполочі чи й паперову квітку (Смолич, Мир.., 1958. 26);

Там, де недавно лежав ще сніг, цвітуть уже ніжні проліски та волохатий сон (Дмит., Наречена, 1959. 24).

∆ Во́вчий сон див. во́вчий.