сон-трава
СОН-ТРАВА́, и́, ж.
Те саме, що сон².
Не сон-трава Вночі процвітає, То дівчина з калиною Плаче, розмовляє (Т. Шевченко);
Замість пролісків, які не люблять тепла і тому швидко в'януть у землянці, на його столику стояла самотня квітка сон-трави (В. Земляк).
Словник української мови (СУМ-20)