сопун
СОПУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто сопе, має звичку сопіти.
Коли Ярошенко з Чумаком.. постукали в двері глитая, їм відчинив сам старий сопун (Речм., Весн. грози, 1961, 236).
Словник української мови (СУМ-11)СОПУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто сопе, має звичку сопіти.
Коли Ярошенко з Чумаком.. постукали в двері глитая, їм відчинив сам старий сопун (Речм., Весн. грози, 1961, 236).
Словник української мови (СУМ-11)