сотникування

СОТНИКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сотникува́ти.

— Чи не краще було б Северина під рукою мати на чолі гусарів?.. — Ваш Северин переріс гусарів, і сотникування йому надто легке стало (Ле, Наливайко, 1957, 215);

Золотаренко їхав мовчки, навіть супив брови, ніби був невдоволений, що облишив сотникування у Ніжині (Панч, Гомон. Україна, 1954, 209).

Значення в інших словниках

1. сотникування — сотникува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сотникування — -я, с. Дія за знач. сотникувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сотникування — СОТНИКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сотникува́ти. – Чи не краще було б Северина під рукою мати на чолі гусарів? .. – Ваш Северин переріс гусарів, і сотникування йому надто легке стало (Іван Ле); Золотаренко їхав мовчки, навіть супив брови...  Словник української мови у 20 томах