сотникувати

СОТНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати обов’язки сотника; бути сотником.

— Ви у дев’ятнадцятому годі сотникували отут в гайдамаках (Рибак, Час.., 1960, 299).

Значення в інших словниках

1. сотникувати — сотникува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сотникувати — -ую, -уєш, недок. Виконувати обов'язки сотника; бути сотником.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сотникувати — СОТНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати обов'язки сотника; бути сотником. – Ви у дев'ятнадцятому годі сотникували отут в гайдамаках (Н. Рибак); Сотникувати в Києві.  Словник української мови у 20 томах
4. сотникувати — Сотникува́ти, -ку́ю, -єш гл. Занимать должность сотника.  Словник української мови Грінченка