сотниківна

СОТНИКІ́ВНА, и, ж. Дочка сотника.

— Найду тобі рівню Хоч за морем синім, Або крамарівну, Або сотниківну, Таки панну, сину (Шевч., І, 1951, 231);

— Сідайте, люди добрі,— каже [суддя], — та скажіть мені, чи ви бачили коли нашу сотниківну? (Стор., І, 1957, 39).

Значення в інших словниках

1. сотниківна — сотникі́вна іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сотниківна — -и, ж. Дочка сотника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сотниківна — СОТНИКІ́ВНА, и, ж. Дочка сотника. – Найду тобі рівню Хоч за морем синім, Або крамарівну, Або сотниківну, Таки панну, сину (Т. Шевченко); – Сідайте, люди добрі, – каже [суддя], – та скажіть мені, чи ви бачили коли нашу сотниківну? (О. Стороженко).  Словник української мови у 20 томах
4. сотниківна — Сотниківна, -ни ж. Дочь сотника. Стор. І. 33.  Словник української мови Грінченка