сохлий
СО́ХЛИЙ, а, е. Який висох, став сухим.
Вітер прошумів поміж сохлою травою (Мирний, III, 1954, 62);
Ні сили віщої не дарувала доля, Ні слави славної мені не прирекла, І час мене змете, як сохле листя з поля (Рильський, І, 1960, 272).
Словник української мови (СУМ-11)