союзка
СОЮ́ЗКА, и, ж., спец. Передня частина заготівки взуття або шкіряна нашивка на носок і підйом взуття.
Йде [парубок] озуватися в свої аршинні чоботиська, що за ніч встигли підняти вгору незугарні, обшиті союзками носи (Стельмах, І, 1962, 100);
— Тату, тату, я не хочу чобіт з союзками! (Юхвід, Оля, 1959, 28).
Словник української мови (СУМ-11)