Словник української мови в 11 томах

союзка

СОЮ́ЗКА, и, ж., спец. Передня частина заготівки взуття або шкіряна нашивка на носок і підйом взуття.

Йде [парубок] озуватися в свої аршинні чоботиська, що за ніч встигли підняти вгору незугарні, обшиті союзками носи (Стельмах, І, 1962, 100);

— Тату, тату, я не хочу чобіт з союзками! (Юхвід, Оля, 1959, 28).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. союзка — сою́зка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. союзка — -и, ж., спец. Передня частина заготівки взуття або шкіряна нашивка на носок і підйом взуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. союзка — СОЮ́ЗКА, и, ж., спец. Передня частина заготівки взуття або шкіряна нашивка на носок і підйом взуття. Йде [парубок] озуватися в свої аршинні чоботиська, що за ніч встигли підняти вгору незугарні, обшиті союзками носи (М.  Словник української мови у 20 томах